напівпровідник з дірковою провідністю

См. также в других словарях:

• напівпровідник — а/, ч., фіз. Речовина, що володіє здатністю проводити електрику залежно від впливу зовнішніх чинників (температури, електричного поля, світла та ін.); посідає проміжне місце між металами та ізоляторами. •• Напівпровідни/к n ти/пу напівпровідник з …   Український тлумачний словник